Я працюю лікарем у Костянтинівці. Після початку війни я продовжувала ходити на роботу та виконувати власні обов’язки. Місто обстріли із різних видів зброї. Є влучання у центр міста, в результати чого загинуло багато людей. Будинок моїх батьків постраждав.

Більше за все мене шокував обстріл місцевого ринку. Загинули діти. Це було страшно. 

Я вже звикла до війни. Намагаюся всю увагу направити на роботу. Моя родина стала ближче один до одного. Намагаємося проводити разом якомога більше часу. Майбутнє для себе я бачу мирним, сподіваюсь, так воно і буде.