Алла Вікторівна зустріла свій день народження під вибухи російській снарядів у рідному Миколаєві

Вранці 24 лютого мене розбудили сильні вибухи у Миколаєві. На початку березня було дуже страшно та бентежно, адже місто постійно обстрілювали. Я назавжди запам'ятала свій день народження дванадцятого березня, бо за день до нього наш район дуже сильно бомбили.

Після обстрілів я просто раділа, що я і всі мої родичі залишились живі.

Від початку війни я живу разом зі своєю сім’єю, ми нікуди не виїжджали з Миколаєва.               

Мені пощастило, що я зараз працюю, але за цей період мені довелось пішки йти під обстрілами на роботу з одного кінця міста в інший. Нажаль, мій чоловік і син втратили свою роботу.