Вікторія зустріла велику війну в рідному Бердянську Запорізької області. Її рідні в цей час перебували в окупованій Київській області. Швидко в Бердянську зник зв'язок та готівка. Утворилися величезні черги в магазини та банки. Часто доводилося ночувати у підвалі. Вікторія допомагала українцям, які тікали з Маріуполя. Потім і сама 9 годин добиралася до Запоріжжя. Жінку, як і інших, зупиняли на ворожих блокпостах. Їх вона нарахувала 15.