Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Станіслава Подорожко

«Пишу мамі: «Як ти? Ти хоч жива ще?»

переглядів: 102

Вона не бачила, як її рідне місто у моря рівняли з землею. За кілька днів до повномасштабного вторгнення батьки вивезли Станіславу Подорожко до родичів у Бердянськ, а самі повернулися в Маріуполь. Перші дні великої війни були для дівчинки найстрашнішими. Вона не знала, чи побачить колись знову тата і маму. На щастя, батьки змогли доїхати до Бердянська. Потім всі разом через 22 блок-пости вибиралися до Дніпра. Станіслава звикає до життя без моря та мріє про мирне дитинство…

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 2023 Відео Історії мирних жінки чоловіки діти переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення житло діти внутрішньо переміщені особи перший день війни розлука з близькими окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій