Історії, які ви нам довірили
Жили у рідному місті, були плани на майбутнє, квартира, стабільна робота. Тепер немає нічого… Радію, що близькі люди живі, хоч вони не поряд.
Шокувала відсутність зв'язку з рідними та друзями. Постійний страх. Поранення та смерть поряд. Їжі було обмаль, воду треба було добувати з ризиком для життя. Дуже боялася, що хтось захворіє, бо ліків майже не було. У нас з дочкою був іграшковий телефон "Том".
У нього був маленький ліхтарик. Він давав не яскраве, але таке необхідне світло у темряві. А ще - він розповідав казки та співав дитячі пісні. Ми вивезли його. Ще є маленький недогарок свічки. На початку березня до під'їзду у час обстрілів занесли поранену людину, у неї відірвало руку. Дитина це бачила.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
