Юлія Анатоліївна згадує, що з початку повномасштабної війни перебувати в Оріхові ставало все страшніше. Те, що відбувалося, нагадувало страшний сон. Спочатку через безперервні обстріли сім’я весь час проводила в підвалі, але потім було прийнято рішення виїхати до Запоріжжя. Пізніше у безпечне місце вдалося вивезти й батьків.
.png "Імена")
