До війни у мене було нормальне життя. Все життя пропрацювала вчителем. Жила на пенсії. Не думала, що доведеться залишати рідний дім. Росіяни окупували село, я дуже злякалась. Обстріли були дуже сильними. Не працювали магазини та аптеки. Потім село визволили ЗСУ. Росіяни перейшли на лівий берег Дніпра та продовжили обстріли. Моя хата була зруйнована, я пішла жити до сусідки. Під кулями ходила по селу. Потім донька забрала мене до себе. Дуже хочу додому. Щодня думаю лише про закінчення війни.