Тривалий час перебували в окупації під постійними обстрілами, без світла, води, опалення. Втратили роботу, всі члени родини зазнали психологічних травм. Коли з'явилась можливість, виїхали з окупованої території. Під час виїзду потрапили під обстріли: в дітей з’явилося безсоння, заїкання та інші прояви стресу.

Все, що відбувалось, не вкладається в голові. З 26 лютого місто Токмак перебувало в окупації: черги за хлібом, відсутність їжі та ліків,не працювала лікарня.

Діти були свідками боїв, прильотів, руйнувань та багатьох інших трагедій.