Мені було дуже страшно. Я з родиною постійно жила в підвалі. Найстрашнішим для мене була постійна загроза життю. Події розвивались так швидко, я не могла отямитись та усвідомити, що відбувається.

Снаряди прилітали поряд з моїм будинком. Мою кухню пошкодило, а чоловіка контузило.

Ми виїхали з села у квітні, все залишивши в Новоданилівці. 

Зараз з чоловіком, доньками та онуком живу в Запоріжжі. Допомагає вистояти спілкування з переселенцями, які також пережили горе. Я сподіваюсь, що Україна переможе, і ми все відбудуємо.