Дітей і дружину я вивіз з Волновахи у перші дні війни до батьків. Бої наближались до міста кожного дня. Не стало води, світла й газу. Місто поступово вимирало. Потім бої почались у батьків. Ми виїхали до Полтави. Тут отримуємо гуманітарну допомогу. Це велика підтримка.

Я винаймаю житло. Намагаюсь якось підробляти, діти навчаються. 

Мене шокувало, що загинули мої знайомі та вчителі з Волноваської школи. Також мене щоразу шокують кадри розстрілу житлових будинків. Я сподіваюсь, що скоро війна закінчиться, хоча невідомо, що буде завтра.