Дорогий Святий Миколай! Мене звуть Артем, мені 10 років. Наше село було в окупації більше 6 місяців. Це було дуже страшно. Окупанти часто приходили до нашого будинку з обшуками, погрожуючи зброєю, та відбирали все, що їм сподобалося. Під час одного такого обшуку в дідуся не витримало серце і він помер.

Ми часто сиділи у погребі, ховаючись від вертольотів та вибухів. Наша сім'я жила в окупації більше 6 місяців, бо не мали змоги виїхати. Це були дуже страшні часи. Ми майже весь час сиділи в холодному погребі. У нас нічого не працювало, навіть хліба не було. Машину у нас вони теж відібрали... Не було світла, було холодно й дуже страшно і ніхто не міг допомогти.

Ми з нетерпінням чекали звільнення. Найбільш за все я мрію про перемогу, щоб усі наші захисники швидше повернулися до своїх домівок, живі та неушкоджені, а ще я мрію про спортивний велосипед та солодощі.