Обстріли у Шевченковому були дуже сильними. Мені доводилось жити у підвалі. Одного разу під час затишшя я вийшов на вулицю, спілкувався з сусідами. Ми почули свист, прямо на нас летів снаряд. Ми швидко зорієнтувались та розбіглись в різні сторони. І таких випадків було безліч. Через це я вирішив виїжджати. 

Зараз живу в Запоріжжі та чекаю на завершення війни. Іноді їжджу додому, доглядаю хату. Але повертатись туди поки що зарано.