Надія Василівна покинула рідний Степногірськ, адже її квартиру було зруйновано

До війни життя у мене було дуже хороше, а зараз дуже погане, адже у мене немає дому. Раніше я проживала в Степногірську, але тепер мою квартиру розбито, балкона немає.

24 лютого я включила телевізор, а там сказали, що росіяни напали на нас. Так і дізналася, що почалася війна. Мене шокувало те, що це все не закінчується і не відомо, коли буде кінець.

Я виїхала зі Степногірська з подругою, коли мою квартиру було розбито. Її діти взяли мене, адже виїжджали своїм транспортом. 

Як можна казати, коли скінчиться війна, якщо вони ненажерливі паразити? Вони не жаліють ні дітей, ні старих, ні молодих. 

Війна дуже вплинула усій моїй сім’ї на нервову систему: всі засмучені, і хвилюються.

Завдячуючи волонтерам, я отримувала гуманітарну підтримку. Нам давали гарні продуктові наборі. Дякую усім, хто допомагав. Мене приємно зворушує допомога та підтримка. Мені й діти допомагають, і від волонтерів є допомога, адже вони знайшли мені квартиру.