У перший день війни я почув, як росія бомбить місто. Стало страшно, але виїжджати мені нікуди. Так з дружиною і переживаю бойові дії вдома. Найбільше мене шокувало, що росіяни прийшли нас вбивати. Я бачив розбиті будинки в Запоріжжі і не розумів, як таке можна було накоїти. 

Недалеко від моєї квартири розривались снаряди, стіни дрижали. Я залазив під диван, бо не знав, чого очікувати. 

Як закінчиться війна, я не знаю. Думаю, Путін не залишитись нас у спокої. Я би дуже хотів, аби все завершилось, щоб у моїх дітей та онуків було майбутнє.