Я жила в Краматорську. Почалась війна, мені довелось виїхати. Це була страшна подорож. Стільки людей, стільки тварин їхало з нами. Багато хто сидів і стояв у проході вагоні. Під час обстрілів ми стояли в полі з вимкнутим світлом. 

Спочатку жила в Києві, там було спокійніше. Потім переїхала до Чигирина. Тут не стріляють, але буває, літають дрони та ракети. В Черкасах бувають руйнування, гинуть люди. 

Я отримувала допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Дуже дякую. 

Роботи у мене немає, місто невелике. Я відвідую церкву, там готую їжу для військових. Відправляємо хлопцям на фронт. 

Я дуже хочу додому. Нещодавно була в Краматорську, там люди вже звикли до війни. У місті багато руйнувань. Я сподіваюсь, що росіяни не окупують місто, а я повернусь додому.