До початка війни я жила в шахтарському місті Золоте. У 2014 році вже чула вибухи, майже десять років жила на лінії фронту. Коли сталося повномасштабне вторгнення, росіяни почали наступати на місто. Двадцять четвертого лютого я пішла на могилу до чоловіка. Наді мною почали летіти снаряди, я дуже злякалася. Під час бойових дій залишалася вдома, бо сподівалась на мир. Думала, що все швидко закінчиться. Води, світла і газу у місті вже не було.

Я виїхала із Золотого з сусідами. Під обстрілами ми виїхали з Луганської області. Зараз я живу в Одесі у внучки. Не знаю, як буде далі. Сподіваюся, що повернуся коли-небудь додому після перемоги України.