Ірина, старша наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України, зустріла війну у своїй київській квартирі - про перші вибухи їй повідомила мама. Уже наступного дня вона була на роботі: разом із колегами переносила експонати у фондосховище, рятуючи музейну колекцію. Саме там Ірина дізналася про диверсійні групи у своєму районі й вирішила залишитися в музеї - він став її прихистком майже на тиждень. Згодом вона виїхала до рідних на Полтавщину, але вже в червні повернулася до улюбленої роботи, коли музей знову відкрив двері для відвідувачів. Робота з мистецтвом допомагає Ірині вистояти в ці непрості часи, а віра в Збройні сили та в Україну - зберігати надію на мир і перемогу.