Ірина Григорівна одинока мати, виховує двох дітей. Коли почався перший обстріл, особливо коли потрапило у будинок сусідів і все виблискувало на вулиці, то була найстрашніша ніч. Вона мріє якось прокинутися і знати, що Луганськ – знов її місто, в яке можна з легкістю дістатися, як було раніше.