Моя родина зараз поруч зі мною – це найголовніше. Я нікуди не виїжджала, бо працюю в школі. Перші місяці не було води та світла. Продуктів також не було. З чоловіком харчувались тим, що привозили волонтери. 

Більше за все мене шокують обстріли. Постійно хвилююсь, куди прилетить.

Дуже хочеться миру. Аби діти ходили до школи, всі були радісними та щасливими.