“Перед першими центральними воротами “Азовсталі” був захисний пристрій, куди хлопці іноді виходили та спілкувалися”

У Маріуполі народилися діти, онуки та правнуки Катерини Кулагіної. Величезна родина змогла залишити місто, завдяки старшому онуку, який двічі повертався до обложеного Маріуполя. Після року у Дніпрі Катерина з гіркою іронією мріє: “Хочу на свою дачу”.