Любов Григорівна не могла повірити в те, що почалася війна, яка затягнеться надовго. Дуже важко згадувати ці події. Багато вбитих людей та зруйнованих будинків, життя в підвалі. Любов Григорівна мріє лише про одне – щоб не було війни, а внуки жили щасливо.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: