Для мене перший день війни почався, коли був розстріл на Майдані.
Був обстріл і в нашому місті. Близько восьмої ранку ми з дитиною прокинулися і почули вибухи. Як не дивно, я спочатку не злякалася, а заховала дитину, і все. Були машинальні дії без паніки та страху.
Запам’яталися, перш за все, люди. Ми привозили допомогу від Червоного Хреста переселенцям – людям, які приїхали без нічого. У багатьох з собою не було навіть документів. Пам’ятаю очі людей, у яких забрали все, забрали життя.
Моя діяльність кожен день мені нагадує про війну. Ми почали рятувати тварин. Людей, які приїжджали з тваринами, не брали на квартири. Тварин ми забирали все більше і більше. Ми їх рятуємо, лікуємо, прилаштовуємо в сім’ї. Найпершу собачку ми забрали з Горлівки під обстрілами.
.png "Імена")
