Мені 68 років. Я жила з чоловіком у місті Гуляйполе Запорізької області. Другого березня зникло світло, а разом з ним – і вода. Тридцятого травня – газ. Газопровід ремонтували. До середини червня газ то був, то зникав. Потім подача газу зовсім припинилася. Воду ми набирали з колодязя. 

Були потужні обстріли. Ми сиділи в погребі. У ньому було холодно – я отримала запалення легень. П’ятого березня снаряд вибухнув поряд з нашим будинком.

Першого червня донька і зять вивезли нас у Запоріжжя. Тут працює наш внук. Він покликав нас до себе. Ми щодня плачемо. Чоловік хворіє. Усі гроші витрачаємо на ліки. Хочеться швидше повернутися додому.