В 2014-ому році ми з чоловіком переїхали до Харкова. Там облаштували своє життя: придбали квартиру, влаштувались на роботу. 24 лютого наше життя знову змінилось, і ми розпочали все наново. У місті були величезні черги скрізь. Я не могла повірити, що почалась війна.

Ми чули вибухи постійно, будинок здригався від бомбардувань. Ми чекали, що все закінчиться, всі жили у ванній. 

П’ять днів ми були вдома, а потім зрозуміли, що у Харкові знаходитись вже неможливо, і ми виїхали. Нам було дуже страшно, їхали під обстрілами. Довелося вдома залишити декоративного кролика. 

Зараз живу заради дитини, стресувати ніколи. Майбутнє бачу в Харкові, і що все буде, як раніше. Будемо відновлювати країну.