На початку бойових дій в моє село заїхали російськи солдати і організували свій штаб. Води та світла не було. Також був відсутній мобільний зв'язок. Рятувались газовими балонами та акумуляторами. 

Я вирішила виїжджати, щоб врятувати дітей. Колоною з сусідами їхали полями. Доводилось ночувати п’ять діб у машинах, бо росіяни вимагали  грошей. Потім нас все ж таки пропустили. 

У селі залишились мої рідні. З ними немає зв’язку, я не знаю, чи живі вони. Зараз живу в Кривому Розі. Тут моїй родині надали житло.