Яблуненко Максим, Новопсковський опорний заклад освіти

Цей день для мене розпочався як звичайний день, я прокинувся, поснідав, зібрався та разом з батьками пішов до школи. День був дуже чудовий та радісний, тоді я ходив до першого класу в місті Луганськ. В школі ми навчалися та на перервах як і всі діти бігали, гралися, але шкільний день закінчився раніше чим завжди. За мною прийшла матуся, та сказала що сьогодні мене відвезуть до бабусі на деякий час.

Я дуже зрадів та водночас дуже здивувався, шкільна неділя ще не скінчилась а ми вже їдемо до бабусі. Потім я засмутився ,що буду там сам без мами та тата…

Але їм треба було повернутися на роботу. Як потім я зрозумів… почались воєнні дії, але я був малий та не усвідомлював що воно так багато значить. Особисто для мене війна почалася, коли я втратив свій рідний дім, майже всіх друзів, я з ними розлучився не усвідомивши цього.

Я усвідомив про початок війни тоді ,коли мені відверто про це сказали сказали батьки. Я вважаю що для мене та моїх батьків цей день значіть дуже багато.

Цей день в прямому сенсі перевернув наше життя навпаки. Мої батьки втратили свою роботу, ми вийшли зі спокійного життя . Спочатку здавалося що це все ілюзія і начебто ми в іншому світі.

Але потім всі люди усвідомили що це наша реальність, і ми повинні с цим жити, бо вже щось змінювати пізно. Оце життя люди і сприйняли за нову реальність .

Дуже сумно… С того дня я більше не повернувся до міста Луганськ (На сьогодні «мир» для мене значить - спокійне життя, де всі люди живуть у світі де панує мир та злагода. Це та реальність в якій хотіли б жити всі люди, які зіткнулися з такою проблемою.