З першими обстрілами Наталя почала шукати бомбосховища поряд зі своїм будинком. Але виявилося, що вони були закриті, або не призначені для експлуатації. Жінка поїхала ховатися у родичів. Там було бомбосховище післявоєнної споруди. Туди приходили ховатися мешканці всіх сусідніх будинків. Люди сиділи на табуретках та на підлозі. Було багато дітей. Місця всім не вистачало. Останньою краплею виявився приліт снаряда просто у двір, і люди, що загинули навколо багаття. Тоді Тетяна із сім'єю вирішили евакуюватися.