Історії, які ви нам довірили
«Осколки сипалися, як дощ, і я не знав, куди заховати голову»
Живу з дружиною, вона у мене з Казахстану, а я родом з Ольхової. До війни життя було чудовим.
Усю війну бігав із коровою і ховався, де не стріляли. Так і вижили. Початок війни був, коли почав стріляти кулемет і била артилерія, а я за коровою пішов. Триста метрів від мене вибухнуло сім снарядів, я відв’язав корову й побіг у бік школи. Два снаряди пролетіли над головою. Так ми й зустріли війну. Осколки сипалися, як дощ. Я не знав, куди голову заховати, корова виривалася. Тоді снаряд упав у дворі й розбив сарай, сусідові – теплицю.
Усе нормально пережили. Як сидів біля корови, так і сиджу. Мене вже 10 днів інсульт хоче звалити, а я борюся своїми силами, у лікарню немає коли йти. Треба ж пенсії дочекатися та йти.
Іду до корів, ляжу на травичку, полежу, далі йду. Загалом, важко, але це не перший раз. У мене був інсульт 17 років тому.
Як же все це забути? У мене зять пропав безвісти, поїхав у чотирнадцятому році й до цього дня. Онучка померла у 2019 році, 16 років їй було. Так і живемо.
Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Харчування було, підмога.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
