Жахливі зміни принесла війна в нашу родину! Окупанти змусили виживати більше 6 місяців в розбитому місті без води і комунікацій, майже без гуманітарної допомоги. Ми не могли виїхати. На пропускному пункті (с. Василівка) чекали більше тижня (практично в голому полі під загрозою обстрілів, жили в автомобілі), випустили тільки, коли віддали окупантам всі гроші. Найважче було життя в окупації. А потім евакуація до Польщі, життя там у великих ангарах поряд з великою кількістю циганів, які постійно крали.