Наше село знаходиться в степу. У перші дні війни ми не вірили, що таке може бути.
Коли росіяни заїхали, то поселилися у будинку культури. Тут було багато їхньої техніки: БТРи, танки, машини. У нас вони нічого не відбирали, але ходили і просили їсти. Потім їх прогнали, у нас почалися обстріли. У сусідів корову вбило, вікна вибило.
Сестра моя хворіє: їй треба проходили гемодіаліз. Син її на руках виніс, і потім вивіз лікуватися.
Окупанти спалили всі наші сільські комбайни та трактори. Сусіднє село Безіменне взагалі зруйнували, люди звідти зараз хати у нас купляють. Коли нас звільняли ЗСУ, ми були дуже раді.
