Олена 8 місяців прожила в окупації з двома онуками і старенькою мамою. Жінка з сумною посмішкою згадує той час: окупанти селилися в хатах місцевих, пиячили і грабували все, що бачили – починаючи від машин, сільськогосподарської техніки і зерна, і закінчуючи особистими речами, телефонами та мікрохвильовками, не знехтували відібрати з рук Олениної онучки навіть планшет. В проміжках між пияцтвом і грабунками окупанти обстрілювали село – щоб залякати місцевих, скидали тіла своїх же побратимів в яму та проводили так званий референдум - під прицілами автоматів.

Зараз Олена живе в селищі Коцюбинське на Київщині. Жінка знайшла розраду в волонтерській спілці «Вишиванка для танка», де разом з такими ж переселенками плете маскувальні сітки і допомагає фронту.