Мені 65 років. Я живу в селі Василівка Баштанського району Миколаївської області. Онук мешкає у Снігурівці. Від нього я дізналася про окупацію міста. Згодом і в нашому селі з’явилися російські військові. Вони грабували будинки, відбирали телефони та їжу. Я не виїжджала – берегла майно, своє і сина. Син служить. Невістка з онуком виїжджали. Уже повернулися. Онучка живе в Миколаєві. Нещодавно там були обстріли.
У період окупації не працювали магазини. Довелося жити впроголодь. Постійно були обстріли.
Я забрала до себе свекруху, бо її будинок розбили. Відчула неймовірну радість, коли окупанти покинули наше село. Це сталося восьмого листопада. У січні з’явилися світло й вода. Привозять гуманітарну допомогу. Мрію про мир. Хочу побачити сина й доньку.
