Мені 25 років. Я жила в місті Дніпрорудне з мамою, сином, братом та двома сестрами. Я з сестрою була в територіальній обороні. Ми виїхали на наступний день після того, як у місто ввійшли російські війська. Нас вивезли волонтери. Потім знайомі розповіли нам, що окупанти двічі приходили до нас додому, шукали мене й сестру. 

Мене шокує, що росіяни знущаються над дітьми, жінками та людьми похилого віку. Це просто жах. 

24 лютого мама з меншою сестрою працювала в полі. Я з іншою сестрою пішла до супермаркету. По дорозі ми побачили два безпілотники. Коли прийшли додому, з новин дізналися про повномасштабне вторгнення. Потім пролунали вибухи. Зателефонувала мама й сказала, що неподалік від них стріляли.

Я сильна, не боюся труднощів. Вірю в наших воїнів і в те, що все буде добре.