Історії, які ви нам довірили
Під час обстрілів у Маріуполі я з чоловіком переїжджала до різних районів, сподіваючись знайти місце, де більш-менш спокійно. І куди б ми не їхали, скрізь нас наздоганяли бомбардування. Місто постійно перебувало під обстрілами.
Я бачила, як розбомбили драмтеатр. Одразу після вибуху допомагала рятувати сотні людей, що опинились під завалами.
26 березня ми з чоловіком виходили з Маріуполя пішки. Думали, що ночуватимемо у полі, але нас підібрали люди, що виїжджали. Це було справжнє щастя. Тоді ми зрозуміли, що вижили і скоро опинимось у безпеці.
Мій чоловік бачив свою матір останній раз у день нашої евакуації. Вона відмовилась залишати місто. Згодом окупанти вивезли її до росії в Астрахань. Там вона і померла.
Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і я повернусь у Маріуполь.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
