"Я чула звуки сирен, після них були вибухи, я бачила страшні руйнування, – розповідає мешканка Добропілля Людмила Гребцова. – На місці будинків, де жили люди, залишилися ями та руїни. Коли дивишся на цей жах, то сльози самі навертаються на очі. Найбільше серце болить за дітей та за військових, які жертвують своїм життям заради всіх нас".