«Дуже важко й боляче згадувати»

Я була в Світлодарську, коли почали бомбити. Там був пост, і він вибухнув. Шок був жахливий.

Під час активних бойових дій ми нікуди не виїжджали, постійно були тут. Мій будинок не дуже постраждав, ми вже все відновили.

Доводилося бачити військові дії на власні очі. Хто не бачив, той не знає, як це страшно, коли спостерігаєш, як усе летить. Не побажаєш і ворогові такого.

Через війну дуже постраждала нервова система, я заробила групу [інвалідність] на тлі стресу. В останні кілька днів не відчуваю себе в безпеці. Три дні я думала, що впаду з дивана.

Ми отримували польську допомогу миючими засобами, була підтримка від Фонду Ріната Ахметова. Це дуже добре нам допомогло. Рінат Ахметов – молодець. Дай Бог йому здоров’я. Він дуже добре допомагав постійно й допомагає.

Хочеться спокою, добра, щоб люди стали добрішими. Роки вже немолоді, нікуди не поїдеш, пенсія маленька.