Я на пенсії, мені 74 роки. Ми жили в Харкові на Північній Салтівці, то з самого ранку почули все.

Шокував початок війни. Не думали, що таке може бути, що доживемо до такого. Обстріли - це найстрашніше. Дуже страшно, коли стріляли.

Жінка в мене була онкохвора, і потрібно було вивозити на лікування. Син вивіз нас машиною у Сумську область. От, тиждень тому жінка померла.

Це все дуже важко морально. І зараз важко про це говорити, все це згадувати.

Чим швидше це все закінчиться, тим краще. Я думаю, що ця війна нікому не потрібна.