Мені 30 років, у мене троє дітей. Зараз ми в Запоріжжі. До війни я проживав у Гуляйпільському районі. Найбільше шокувало те, що ми завжди дружили з росіянами – і раптом почалася війна з ними.

Ми евакуювалися автобусом, нас із Гуляйполя забрали. Труднощів не було, це ж наша територія. Звісно, обстріли були, але ми швидко виїхали.

Приємно вразило, коли ми виїхали в Запоріжжя і тут волонтери нас дуже гарно зустріли. Це запам’яталося. 

Війна так вплинула на мою родину, що всі опинилися в різних містах. Менше стали бачитися, тільки по телефону спілкуємося.

Мрію, щоб швидше закінчилася війна, щоб усе розцвіло. А потім усе налагодиться, я думаю.