Божонок Ростислава
БЗПЗСО 3, м. Берислав, Херсонська область
Вчитель, що надихнув на написання есе: Дєрябіна Ольга Борисівна

"Бути українцями – це наша суперсила!"

Я – українка. Моя країна – Україна. Українцями є мої батьки, дідусі та бабусі. Я щаслива, що народилася саме в цій країні, адже вона славиться своєю красою, мелодійністю, незалежністю та історією. Належати до української нації – це велика честь для мене.

Наша країна — демократична вільна держава, що розташована у самому центрі Європи. І хоча вона й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою у всьому світі.

Україна має багату історію та розвинуту культуру. Їй притаманний чудовий клімат, тож не є дивним розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори, просторі степи, мальовничі села, затишні містечка та гучні мегаполіси. Тут багато цікавих місць для подорожей: Карпати, Крим, кожна область та місто вражає по-своєму. Влітку добре відпочивати на березі Чорного або Азовського моря.

Мені дуже подобається наша рідна українська мова. Вона надзвичайно співуча й мелодійна. Жодна мова світу за красою та милозвучністю не зрівняється з солов’їною українською мовою, і я впевнена в цьому на всі 100%.

Я не розумію тих людей, які у пошуках ліпших умов з легкістю змінюють країну проживання. Така поведінка аж ніяк не відповідає моїм уявленням про патріотизм та любов до рідної землі. На мою думку, зрадити своїй Батьківщині — все одно, що зрадити власну родину.

Звісно, іноді бувають обставини, коли виникає потреба виїхати за кордон. Але навіть вимушено живучи на чужині можна залишатися патріотом власної країни.

Я впевнена, що любов до Батьківщини є беззастережним, безумовним почуттям, що живе у серці людини з раннього дитинства. Для цього потрібно плекати рідну культуру в іншій державі й спрямовувати гуманітарну допомогу до своїх земляків. Крім того, важливо не забувати своє походження, пам’ятати рідні звичаї та традиції, мову.

Маю надію, тут народяться й житимуть мої діти. Я пишаюся цим та з гордістю говоритиму, що я – українка.

Приблизно з 2015 року світ знаходиться у фазовому переході до нового соціального, економічного та, можливо, політичного устрою. Низка криз — це спроба старого зупинити зміни. Але, як відомо, майбутнє завжди перемагає. І на цьому шляху важливою стає перемога тих сенсів, які народжуються в Україні.

І один, можливо, найважливіший, з цих сенсів — це воля. Це настільки сильне прагнення свободи — в житті, в рішеннях, в діях, в думках, а ставленнях, в слові — що воно розкриває сміливість, самоорганізацію, швидкість, жертовність і багато інших спроможностей, які стають справжніми суперсилами.

Новий світ буде відкритим. Це буде світ напередодні технологічної сингулярності, світ великих можливостей і реалізації найсміливіших мрій. Світ кіберократії і людяності — такий дивергентний світ.

І він надихатиметься суперсилами, які проявила українська нація, загартовуючись у національно-визвольній війні.

То які ж суперсили ми маємо?

Безумовно, це воля. Це безкомпромісне прагнення свободи — в усіх аспектах життя.

Це спроможність до співдії через самоорганізацію.

Це сміливість. Для того, щоб перемагати — треба перестати боятися. Не боятися говорити правду. Не боятися діяти.

Це винахідливість.
Це самоіронія.
Це людяність.

Отже, Новий світ надихатиметься суперсилами українців. А українець майбутнього визначатиметься не за національністю чи громадянством, а за прагненням волі та інновацій (розвитку, пошуку, підприємництва), за сміливістю та людяністю, за самоіронічністю та спроможністю до самоорганізації.

І Україна ще у 2023-2025 році стане не тільки суб'єктом нової світової архітектури безпеки, а й справжнім світовим центром інновацій, підприємництва, сучасної науки, культури і творення нової економіки.

Ми незалежний і вільний народ України. Саме тому бути українцями – це наша суперсила!