Наталя Петрівна з гіркотою згадує жахливі дні, коли під час обстрілів доводилося сидіти в підвалі. У місті не було води, світла і газу. Разом із сусідами готували їжу на вогнищі біля будинку. Зараз в квартирі жити неможливо, сім’я була змушена переїхати в старий батьківський будинок.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: