Галина – з Миколаївки, що під Києвом. 22-го лютого вона прокинулася від гавкання собак. Коли вийшли на двір, побачили заграву над Гостомелем і зрозуміли, що війна зовсім поруч. Тоді взяли маленьку онуку, швидко зібрали речі та виїхали по Житомирській трасі. Вдома лишився чоловік Галини, який допомагав продуктами тим, хто не зробив запаси. 

Опинившись у безпеці, Галина не могла засинати. Аж поки не знайшла собі заняття – почала плести маскувальні сітки. Відтоді жінка активно допомагає військовим, відсилаючи на фронт все необхідне.