У перший день війни чоловік був після гіпертонічного кризу, декілька днів як приїхали з лікарні. Найменша донька була після операції. Найважче було спускатись в підвали з хворим чоловіком і донькою.

Важко було виїхати з Херсону. Пального вистачило лише до Миколаєва. Далі ми місяць жили без хліба. Спали на підлозі без матраців, вкриваючись курточками. Нас прийняла сім’я, дала дах над головою. Ніколи не забуду як ділили з доньками між собою шматок хліба.

Після всіх подій чоловік сильно захворів. Потребує лікування і операції. Я отримала інфекції, які руйнують нервову систему. Зараз теж лікуюсь.

Гуманітарну допомогу отримали аж через 2 місяці. Викручувались як могли. В людей дрова складали, сапали город, а натомість вони давали нам хліб чи картоплю.     

Наше життя дуже змінилося через війну. Психічно всі постраждали.

Ключі від будинку та квартири постійно нагадують про початок війни.