Олена - з Шпитьків Київської області. В її спогадах оживає кожен день життя села. Як чоловіки з автоматами та коктейлем Молотова заступили дорогу танкам. Як вона з колегами ночувала на роботі, щоб встигнути зробити все необхідне для односельців. Як їх бомбили, як прилітало зовсім поруч. І це був страх, з яким доводилося жити кожен день. І як до неї, нарешті, змогла додзвонитися донька і дізналася, що з мамою все гаразд.
“Ніхто себе не жалів. Я тримала двері, щоб люди заходили. І такий прильот був, що я геть вся оглохла”
Переглядів 1394