Яна Валеріївна виїхала з окупованих Полог у село до батьків першого ж дня російського вторгнення. Жінка розповідає, що речі не стала брати із собою, переїхала з двома пакетами та двома дітьми. Після того, як уламком вбило рідного дядька, вирішила їхати до Запоріжжя. Проживши два тижні без світла, води та газу, жінка почала цінувати те, чому раніше не надавала значення.

Ніхто не спав, прислухалися до кожного шереху. Це було страшно і як у тумані