Щира Марія
Мирне життя - це те, що ми, звичайні люди, сприймаємо як належне.Чисте небо над головою, щасливі дітки, що гойдаються та граються на майданчиках, у парках, дзвінкий сміх - стали нашою буденністю. Життя вирує та виспівує свою мелодію. Здається, що нічого поганого не може статися, проте лише в одну мить ця прекрасна картина спокою зупинилася найстрашнішим шляхом- війною.
У дитинстві я вперше дізналася, що ж таке війна, стурбовано слідкувала за батьками та дідусем, які помітно нервували, навіть дитина відчула щось страшне, темне, що прийшло до нас.
Дідусь увімкнув телевізор. " Почалася війна, захоплені міста і села, є загиблі, наступи ворожих сил", - повідомляли кореспонденти з телеекранів. Мені стало страшно. Хоча дитяча душа і розум не здатні були ще розуміти серйозність ситуації, але те, що загинули люди, мене дуже налякало.
Невже до нас прийшла війна,невже ми всі загинемо? А мені так хочеться жити!
Миттю я побігла до мами, міцно-міцно обійнявши її запитала: "Матусю, що сталося, я чула, війна почалася, це дуже погано?". Мама обережно присіла поруч, погладила моє волосся і відповіла: "Доню, рідненська,усе буде добре, вір мені, усе налагодиться."
Пройшло вже сім років, а ми й досі сподіваємося на краще. Кровожерлива війна забирає життя наших бійців та мирних жителів. Важкі, довгі роки страждання,крові- це дає нам війна. Вона не співчуває, не жаліє, не допомагає та не рятує, проте вбиває і калічить, окроплює кров'ю чисту землю, викрадає час та ресурси з країни, людей.
Кожна людина відчуває дотик війни, бо у цю страшну хвилину немає сторонніх. І в такі важкі часи країні та людям потрібна допомога. Тисячі сильних духом, шляхетних, сміливих патріотів-героїв стали на захист Батьківщини. Змагаючись із ворогами і щоденно ризикуючи життям, вони дарують нам життя, чисте небо та спокійні вулиці.
На жаль, мирних жителів ця біда не обходить стороною. Нещодавно усе було добре, твоя домівка, рідний край, а вже сьогодні ти змушений втікати з власного дому, щоб зберегти життя. Неможливо уявити, наскільки це страшно і важко- втрачати все!
У воєнний час не лише на фронті виборюють перемогу, але і ми з вами можемо допомогти. Тисячі добрих, співчутливих, рішучих людей почали займатися волонтерством. Саме ці звичайні справи впливають на перебіг подій на фронті. Їжа, одяг,ліки та просто дитячі малюнки,листи, які підбадьорують військових,- також запорука перемоги. Тож будьмо разом, будьмо сильними! Нумо любити та цінувати свій рідний край.
Разом ми зможемо перемогти усі негаразди, а любов наша буде ширитися. Тільки вона переможе війну, лише вона- любов до України! І засяє сонце, і розквітне наша держава!
