Живу сам із двома дітьми. У 2012 році дружина загинула під час пожежі, і відтоді я виховую дітей сам. Третя дитина вже навчається в інституті. Працюю на ринку.
До війни міг відправити дітей до табору, а тепер такої можливості немає.
До початку війни я жив на Північній. Якось їхав на роботу й перекрили дорогу. Центр розбомбили. Було таке, що на нашу вулицю прилітали снаряди, і ми ховалися в підвалі. Із міста нікуди не виїжджали.
Продуктами нам дуже допоміг Фонд Ріната Ахметова, дякую йому. Я отримував продуктові набори. Тричі мені надавав допомогу Червоний Хрест, але здебільшого я отримував від Фонду, він найбільше допомагав.
Особливо ні про що не мрію, тільки про те, щоб у дітей все було гаразд.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.