У перший день війни мені стало дуже страшно, бо у 2014 році я вже переживала бойові дії. Потім почалися обстріли. Нещодавно ракета впала поряд з моїм будинком, у мене вилетіли вікна та двері. 

Найбільше мене шокує усвідомлення того, що я зможу не встигнути добігти до льоху під час обстрілу.

Дуже не хочу бути пораненою та загинути. Виїхати з міста я не можу через стареньку матір, вона майже не ходить. Сподіваюсь, що скоро настане мир.