Наше село було окуповане росіянами. Виїхати з мамою я не могла, вона старенька, їй вісімдесят три роки. Я втратила роботу, а грошей від соціальних виплат не вистачає. Вижили завдяки власним запасам.

Пів року я не могла нікуди спокійно вийти, навкруги стояли озброєні росіяни. Обстріли були постійно. Після визволення ЗСУ нас все одно обстрілюють. Нещодавно, на Великдень, прилетіли ракети, загинули люди. Війна – це дуже страшно. У нас у селі багато людей захворіли на фоні стресу.

Багато мирних мешканців виїхали за кордон, у багатьох побиті хати. Я дуже хочу, аби закінчилась війна.