Мені 62 роки. Я жила з сім’єю в Олексіївці. Виїхала в село. У мене все є – не голодую.

Було страшно, коли поряд пролітали ракети. Неподалік було влучання – сталася пожежа. Ми ховалися з дитиною у підвалі.

А одного разу їхали на автомобілі по трасі й потрапили під обстріл. Зупинилися і сховалися в канаві. 

Мені не вистачає стажу до пенсії, тому їжджу на роботу. А вдома працюю на городі. Так і відволікаюся від думок про війну. Хочеться, що вона закінчилася якнайшвидше.