До війни наша сім’я жила в Донецьку. Ми були дуже щасливі. Але в один із днів у нашому місті почалися обстріли.
Ми з братом і сестрою забігли в будинок, спустилися в підвал і чекали, поки все закінчиться. Тоді ми вперше почули це страшне слово «війна»!
Мама вирішила відвезти нас із міста. Ми сподівалися, що війна скоро закінчиться і ми повернемося додому.
Але щоразу ми їхали все далі й далі від рідного дому. Так ми опинилися в Києві.
Шість років ми не були в Донецьку. Дуже скучили за своїм будинком і рідним містом. Нехай буде мир у Донецьку та в усій Україні!